Науково-медична бібліотека

Наукова медична бібліотека ДУ «ІЗНХ імені В.Т.Зайцева НАМН України»

 

Загальний фонд бібліотеки: 32826 прим.: книги та автореферати - 14346 , періодичні видання -18480.
Каталоги: алфавитний (укр., рос., ін. мовами), систематичний (укр., рос., ін. мовами), предметний (укр., рос., ін. мовами).
Бібліографічні картотеки: наукових праць співробітників інституту; персоналій; дисертацій та авторефератів, нормативно-директивних матеріалів МОЗ України; «Нові книги».
Бібліотека має читальний зал, індивідуальний абонемент, міжбібліотечний абонемент (для співробітників Інституту, для користувачів інших медичних бібліотек та співробітників інших медичних закладів).


Бібліотека надає бібліотечно-бібліографічні послуги:
- довідки: усні, письмові ;
- бібліографічний супровід дисертаційних робіт;
- індексування документів за УДК;
- користування електронною поштою;
- користування комп’ютером, Wi-Fi;
- обслуговування на індивідуальному абонементі, у читальному залі, МБА;
- консультації біля каталогів та картотек по використанню ДБА;
- консультації з бібліографічного опису документів.


Тел. бібліотеки: 349-41-19

Спеціалісти підрозділу

       Фахівці підрозділу мають великий досвід бібліотечної роботи, із задоволенням приділять Вам час і постараються забезпечити Вас всією необхідною літературою, науковими виданнями і періодикою.


Пам'ятні дати 2018 року

       20 січня виповнилося 100 років від дня народження Олександра Олексійовича Шалімова (1918-2006), одного з найкращих хірургів не тільки України, а всієї планети. Він був не тільки хірургом від Бога і не просто Хірургом з великої літери, який зробив понад 40 тисяч операцій. Олександр Шалімов зробив сотні тисяч консультацій, у нього більш ніж сто наукових винаходів, створив два інститути, організував три нові напрями – серцеву, легеневу та судинну хірургію, заснував власну хірургічну школу й вивів вітчизняну хірургію на сучасний рівень. Слова «перший» і «вперше» стали невід’ємними супутниками шалімовських справ. У Харкові вперше в країні була створена служба надання допомоги хворим з політравмою та шоком. Уперше в Харкові організоване судинне віддлінення, куди приїжджали пацієнти з інших областей. Шалімовим було створено перші лабораторії функціональної діагностики, організовано анестезіологічні відділеня і палати інтенсивної терапії.

 

       А.Шалімов не тільки оперував, а й розробляв нові інструменти для операцій. Апарати, виготовлені за його розробками, дозволяли оперувати на відкритому серці. У 1965 році на базі Харківського інституту переливання крові було засновано Інститут загальної та невідкладної хірургії, директорм якого став О.О.Шалімов. Шалімов один із перших ввів патофізіологічне пояснення шоку. У Харкові на цю тему вперше пройшла конференція , на яку приїхали кращі вчені з усього СРСР. Згадаймо про трансплантологію, яка теж народжувалася в Харкові. Зірку Героя Соціалістичної праці Шалімов отримав за розробки операцій на шлунку - його технології проведення операцій знизили інвалідність і смертність пацієнтів. Він уперше в Харкові розгорнув хірургію підшлункової залози – цьому була присвячена його докторська дисертація. Колосальну роль відіграв Шалімов у розвитку наймасовішої – невідкладної хірургії: він написав перші методичні рекомендації з лікування гострого панкреатиту й апендициту. Результати з надання невідкладної допомоги за Шалімовим перевершували показники в Європі. А колеги та учні згадують про нього як про дуже дисципліновану, добру й доступну людину і щасливого хірурга. Вони й донині з гордістю називають себе «шалімовцями» і згадують, що до нього їздили вчитися професори, керівники відділень, хірурги з усієї країни та з-за кордону. Так Харків став хірургічною Меккою. Останні 35 років свого життя Олександр Шалімов працював у Києві. Він завідував кафедрою хірургії Київського інституту удосконалення лікарів, керував НДІ гематології та переливання крові, НДІ клінічної та та експериментальної хірургії. Він також був головним хірургом МОЗ України. Видатного хірурга не стало у 2006 році.

 

       Президенти 12 академій світу назвали його одним з найкращих хірургів планети. В Києві було встановлено пам’ятник О.Шалімову, біля входу в Національний інститут хірургії. У Харкові меморіальні дошки встановлено на будинку по вул.Данилевського, де жив О.Шалімов, та в нашому інституті.
       Бібліотека інституту в шанування пам’яті О.О.Шалімова проводить щороку перегляд книг, автором яких є О.О.Шалімов, та видань, йому присвячених.

Історія бібліотеки

       Наукова медична бібліотека Державної установи «Інститут загальної та невідкладної хірургії імені В.Т.Зайцева Національної академії медичних наук України» заснована у 1930 році., в рік заснування Інституту називася він Український інститут гематології та переливання крові. Відомостей про кількість, склад фонду, наявність каталогів і картотек, кількість читачів, працівників бібліотеки довоєнних часів не залишилось. Під час Другої світової війни Інститут був евакуйований спочатку до м.Сталінграду (зараз м. Волгоград ), а потім у грудні 1941 р. - до м.Саратова. Бібліотека залишилась на окупованій території , основна частина фонду та меблі були пограбовані. Невелика частина фонду дивом уціліла (видання до 1917 р., література, видана у 20-30-ті роки 20 ст.). Після звільнення м.Харкова від німецьких загарбників у вересні 1943 року Інститут повернувся з евакуації у зруйноване місто, облаштувався і почав працювати уже з жовтня того ж року. Бібліотека теж розпочала свою роботу. Початок фонду були дарування співробітників і населення. Організовані були каталоги і картотеки. На початку 1956 року предметний каталог становив 6 чарунків, на початок 2018 р. - 96. З кожним роком фонд бібліотеки збільшувався, комплектувався за тематикою і профілем Інституту. У 1992 році фонд склав 37000 примірників. 90-і роки ХХ ст. та 2000-і роки ХХІ ст. були фінансово скрутними. Періодичні видання предплачувалися за рахунок благодійних фондів. Книги, монографії, підручники, довідкові документи фактично надходили як дарування від авторів, співробітників, користувачів. Частково література оплачувалася благодійними фондами. На 1.01.2018 р. фонд бібліотеки складає 32826 прим.

 

       У післявоєнні роки завідувачем бібліотеки працювала Гусєва Лідія Вікторівна. Саме вона розпочала збирати і відроджувати фонди бібліотеки. З 1957 року по 1973 рік завідувачем була Іллічьова Марія Іванівна, яка продовжила роботу з формування бібліотечного фонду. З 1972 року по 2010 рік очолювала бібліотеку Фастова Світлана Володимирівна, яка працювала в бібліотеці з 1971 року. Вона внесла значний вклад у формування документального фонду. Саме під керівництвом Фастової С.В. була створена система каталогів і картотек у тому вигляді, яка вона є на сьогодня. Більше сорокаа років (1956-1998р.р.) працювала на посаді головного бібліографа бібліотеки Ігнатова Олена Дмитрівна , яка володіла 4-ма іноземними мовами, була висококваліфікованим спеціалістом в області бібліографії: складала бібліографічні покажчики літератури на рідній та іноземній мовах; перекладала інформацію з іноземних мов; вела каталоги, картотеки; складала бібліографічні списки; проводила консультації, бесіди, Дні інформації, Дні фахіфця. Багато років працювала бібліографом І категорії на індивідуальному абонементі Ніна Миколаївна Свідзинська, висококваліфікований спеціаліст у галузі бібліотечного обслуговування користувачів.